Україна

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКА МІСЬКА РАДА

Львівського району Львівської області

ХLVІІ сесія VІІІ скликання

РІШЕННЯ

від _______ 2025 року №

Про затвердження Стратегію розвитку

Перемишлянської громади до 2030 року.

З метою забезпечення сталого соціально економічного розвитку Перемишлянської територіальної громади до 2030 року, враховуючи висновок постійної комісії Перемишлянської міської ради з питань планування бюджету, фінансів та торгівлі, керуючись ст. 26, ст. 47, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Перемишлянська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стратегію розвитку Перемишлянської громади до 2030 року (додаток 1).
2. Затвердити звіт про результати моніторингу виконання Стратегії розвитку Перемишлянської громади до 2030 року (додаток 2).

3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію Перемишлянської міської ради з питань планування бюджету, фінансів та торгівлі (Гуменюк Б. С.) та Репету Р. П., заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Міський голова                                                                         Олександр ЗОЗУЛЯ

Додаток 1

до рішення XLVII сесії VIII скликання

Перемишлянської міської ради

від ____________ 2025 року № 

Стратегія розвитку

Перемишлянської громади

до 2030 року

Перемишляни 2025

---

Стратегію розвитку Перемишлянської громади до 2030 року розроблено спільними зусиллями створеної в громаді робочої групи, Львівської обласної державної адміністрації та експертів  Національного університету «Львівська політехніка».

Зміст

Вступ6

Розділ 1. Аналітична частина7

1.1.Історичний розвиток громади та історико-культурна спадщина7

1.2.Географічне розташування та загальна характеристика громади9

1.3.Природно-ресурсний потенціал10

1.4.Екологічна ситуація13

1.6.розвиток інфраструктури (транспортна, житлово-комунальна, поштова та зв'язок, соціальна, торгівлі та послуг, туристична)17

1.7.Архітектура та мітобудування24

1.8.Економічний розвиток та підприємництво24

1.9.Фінансовий стан та бюджет територіальної громади26

1.10.Органи управління громадою28

1.11.Органи самоорганізації населення та громадських об’єднаньПомилка! Закладку не визначено.

1.12 Система цивільного захисту і громадської безпеки ………………..……31

1.13.Результати опитування зацікавлених сторін32

1.13 інформація про відповідність Стратегії регіональній стратегії розвитку

Розділ 2. SWOT-аналіз32

Розділ 3. Сценарії розвитку громади41

Розділ 4. Стратегічне бачення розвитку громади44

Розділ 5. Стратегічні, оперативні цілі та завдання розвитку громади44

Розділ 6. Проведення моніторингу, оцінювання реалізації Стратегії та управління ризиками49

ТАБЛИЦІ

Таблиця. 1. Структура земельного фонду11

Таблиця 2. Демографічне становище Перемишлянської громади у 2018-2021 рр.15

Таблиця 3. Структура освітньої мережі Перемишлянської громади17

Таблиця 4. Характеристика пам’яток архітектури Перемишлянської громади23

Таблиця 5. Структура апарату Виконавчого комітету Перемишлянської міської ради28

РИСУНКИ

Рисунок 1. Перемишлянська міська громада та її склад8

---

Вступ

Успішна громада – це громада, в якій живуть щасливі, активні та впевнені у майбутньому люди. Справжнім показником добробуту є те, наскільки кожен мешканець відчуває себе комфортно, безпечно і має можливості для самореалізації.

Перемишлянська громада – це не просто адміністративна одиниця на мапі. Це край із особливою атмосферою – місце, де щедра природа, багатовікова історія, щирі люди та духовна спадщина створюють неповторну цілісність. Це край, де зберігаються традиції і впроваджуються сучасні підходи до розвитку.

Ми маємо потужний потенціал для розвитку зеленого та паломницького туризму, родючу землю для сільськогосподарського виробництва, зокрема – вирощування екологічно чистої продукції. Усе це формує унікальну основу для економічного зростання та інвестиційної привабливості.

Перемишлянська громада – це громада, яка відкрита до інновацій, партнерства і нових можливостей. Ми прагнемо до сталого розвитку, зміцнення економіки, збереження довкілля та підвищення якості життя кожного мешканця. Разом ми будуємо громаду, в якій хочеться жити, творити та зростати!

---

Розділ 1. Аналітична частина

1. Історичний розвиток

Громада на сході Львівщини, в верхів‘ях річки Гнила Липа, ледь не посередині Гологірського хребта, за 46 км. від обласного центру. Маршрутки сюди відправляються з Львівської АС на вул. Личаківській. За останніми даними – 7,4 тис. жителів (у 1929 було 4 206 чоловік).

Територія теперішніх Перемишлян була заселена вже в І тисячолітті до н.е. Доказом цьому є знайдене археологами скіфське поселення 5-4 ст. до н.е.

Вперше Перемишляни згадуються в документах під 1437 р., в зв'язку з розмежуванням земель сусідніх сіл. В документах другої половини XV - XVI століть Перемишляни вже фігурують як велике село, яке раз за разом спустошували татари. Особливо сильно східняки буянили у 1620, 1626, 1667 і 1675 роках.

На межі XVI-XVII ст. місцевість належала Уланецьким, пізніше - Полановським і Балабанам, Мрожкам, Сенявським, Чарторийьским, Любомирським і нарешті Потоцьким шляхетецьким родам.

У 1623 р. поселення отримало статус міста та магдебургію (міські права були підтверджені у 1728 і 1733 рр.). За середньовіччя Перемишляни були досить потужним містом-фортецею, про що свідчить і опис, зроблений мандрівником, послом Ульріхом Вердумом, що побував тут 1 грудня 1671 р. На той час поселення було обнесене валом, на якому вгорі стояли міцні стіни з дерева. В місто вели дві брами - Львівська та Бережанська - та хвіртка. На валах стояли гармати і п'ять гаківниць. Вже в той час в місті був костел та церква. Відомо, що в 90-х рр. XVII ст. з ремесел тут найбільш розвинутим було ткацтво.

Інвентарний опис місцевої дерев'яної твердині з 1698 р. дає уявлення про тодішній вигляд міських фортифікації. На жаль, від замку не лишилося нічого. Даний опис згадує також, що у місті на ринкову площу виходив 31 будинок, кожен хазяїн якого платив місцевому феодалові по 15 грошей чиншу. Далі було ще 50 будинків, за валом - 6, в передмісті Воля - 13. Всі ті, хто жили в межах міста, платили по 10 грошей чиншу та виконували шарварок -повинності по ремонту доріг, греблі, мостів тощо.

В 1675 р. місто настільки було сплюндровано ордою, що уряд звільнив мешканців від сплати податків на чотири роки.

1728 року видано новий привілей на магдебурзьке право, підтверджений в 1733 році. За ним всім жителям Перемишлян дозволялося виготовляти горілку та пиво для власного споживання, а місцевим купцям торгувати будь-яким крамом. Міщан звільнили від рогового податку та сплати десятини.

1758 року місто постраждало від сильної пожежі. І знову уряд звільняє мешканців від сплати податків - цього разу на 3 роки.

1772 року в місті було 198 дворів. В центрі, на ринковій площі, біля ратуші, знаходилася контрольна вага - най і не знамените «львівське корито», але теж випадок показовий.

В 50-х рр. 19 ст. нараховувалося вже 372 двори, мешканців було 3167. В ХІХ ст. Перемишляни славилися своєю школою пасічників - єдиною у Австро-Угорській імперії.

1909 року через місто пролягла залізниця Львів-Підгайці, що сприяло розвитку торгівлі та лісозаготівлі. В Першу світову біля Перемишлян відбулися дві запеклі австро-російські битви (29-30 серпня 1914 р. і 29 червня - 2 липня 1915 р.).

Після Першої світової війни Перемишляни ввійшли до складу Польщі. Протягом серпня-вересня 1920 року місто займала Червона армія, але після розгрому червоних кіннотників під Варшавою, Польща закріпила ці землі за собою до 1939 року. Потім Друга світова війна, німецька окупація. 22 травня 1943 року нацисти ліквідували гетто в Перемишлянах, розстріляно до 2000 євреїв. В цей час також продовжувалась боротьба УПА.

У 1939 році вперше стало районним центром. З 1962 року місто належало до Золочівського району, з 4 січня 1964 року місто вдруге стало районним центром¹

Рисунок 1. Перемишлянська територіальна громада та її склад

До складу Перемишлянської громади входить 59 населених пунктів: села Іванівка, Бачів, Болотня, Боршів, Брикун, Брюховичі, Біле, Білка, Виписки, Вишнівчик, Вовків, Ганачівка, Гуральна, Добряничі, Дунаїв, Заставки-Яблунів, Затемне, Камінна, Кимир, Кореличі, Коросно, Костенів, Кузубатиця, Курний, Кучерівка, Лагодів, Ладанці, Лоні, Лонівка, Малий Полюхів, Мерещів, Неділиська, Новосілки, Осталовичі, Плинників, Плетеничі, Плоска, Пнятин, Подусів, Подусільна, Прибинь, Підсмереки, Розсохи, Рубче, Рівна, Сивороги, Смереківка, Станимир, Тернівка, Тучне, Унів, Утіховичі, Ушковичі, Хомина, Чемеринці, Чуперносів та місто Перемишляни – адміністративний центр.

Адміністративно Перемишлянська громада поділяється на 13 старостинських округів, що були утворені на основі колишніх сільських рад.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX “Про утворення та ліквідацію районів” у Львівській області було утворено 7 нових районів. Таким чином, Перемишлянський район було ліквідовано, а Перемишлянська територіальна громада увійшла до складу Львівського району, який складається з 23 територіальних громади, з яких 10 міські і 13 селищні.

Перемишлянська громада у складі Львівського району займає 11,7% його площі та 2,07% населення.

Висновки

1. Історія Перемишлянської громади і, зокрема, населеного пункту Перемишляни, сягає XV-го ст. В сучасній історії громади велику роль відіграло проведення залізничної колії у 1909 році, що сприяло його розвитку як важливого торговельного та лісозаготівельного осередку.
2. До 2020 року в складі Львівської області існував Перемишлянський район, до якого належали усі населені пункти Перемишлянської громади. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» на території колишнього Перемишлянського району було утворено дві територіальні громади, до складу увійшла і Перемишлянська міська громада.
3. Перемишлянська міська громада утворена 12 червня 2020 року в ході

адміністративно-територіальної реформи, об’єднавши 59 населених пунктів. Центром

громади є місто Перемишляни, кількість старостинських округів – 13, населення –

23787 осіб.

1. Географічне розташування

Перемишлянська громада межує з 7-ми громадами: Бібрською, Золочівською, Поморянською, Глинянською, Ходорівською громадами Львівської області, а також Нараївською Тернопільської області та Рогатинською Івано-Франківської області.

Відстань від центру територіальної громади міста Перемишляни до обласного центру м. Львів шосейним шляхом становить 46 км.

Перемишлянська громада має вигідне положення щодо важливих транспортних шляхів, що обумовили розгалужену та розвинуту інфраструктуру. Територією громади проходять чотири дороги загального користування: національна Н-02 Радивилів-Софіївка, Н-09 Мукачево-Львів та автомобільна дорога загального користування місцевого значення Т1417 Куровичі-Перемишляни-Рогатин, Т1806 Рівне-Перемишляни. Автомобільний види транспорту забезпечують вантажні і пасажирські перевезення.

Транспортні проводи (нафтопровід «Дружба»)

Висновки

1. Перемишлянська громада має достатньо вигідне географічне положення (близькість до обласного центру м. Львів та Тернопільської та Івано-Франківської областей). Територією громади проходять дві дороги національного значення: національна Н-02 та Н-09 та дві дороги місцевого значення Т1417, Т1806. Відстань шосейним шляхом до обласного центру м. Львів - 46 км.
2. Межування Перемишлянської громади з Бібрською, Золочівською, Поморянською, Глинянською, Ходорівською, Нараївською та Рогатинською громадами сприяє можливості для налагодження їх співробітництва, спільної реалізації програм та проєктів розвитку.

1. Природно-ресурсний потенціал

Перемишлянська громада є частиною Малого Полісся. Тут знаходяться значні земельні, водні та лісові ресурси, що можуть використовуватися як для господарчої діяльності, так і для рекреації населення.

Ландшафтні особливості рельєфу. Поліські ландшафти характеризуються поширенням пісків флювіогляціального походження, що зумовило появу тут сосново-дубових лісів і дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів, мало розчленованим рельєфом з неглибокими, але широкими заболоченими долинами, які з'явились у результаті недостатнього природного дренажу території та поширення заболочених земель. Корінні породи (крейдові мергелі) залягають неглибоко і подекуди виступають на денну поверхню, що зумовлює появу характерних перегнійно-карбонатних ґрунтів високої родючості.

У цих межах розміщений типовий поліський ландшафт, у якому лучно-болотні землі займають понад 38%, а ліси понад 36% загальної площі. У фондах орних земель абсолютно переважають дерново-підзолисті більш або менш оглеєні супіщані ґрунти (понад 73%), тоді як опідзолені чорноземи разом з перегнійно-карбонатними ґрунтами загалом ледве досягають 25% фонду орних земель. У цілому цей природний район має типово поліську, лісо-лучну структуру ландшафту, з чого випливає, що меліорація у поєднанні з вапнуванням кислих підзолистих ґрунтів є основними способами підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва.

Земельні ресурси. Структуру земельного фонду громади демонструє таблиця 1.

Таблиця 1

Структура земельного фонду

Структура земельного фонду	Площа, га
Сільськогосподарські землі, у тому числі:	39972
- Рілля	27343
- Багаторічні насадження	583,6
- Пасовища	7733,1
- Сіножаті	4312,3
Забудовані землі	1438
Неугіддя, відкриті землі, лісосмуги	406,3
Води	629,1
Інше	15898,6
Територія, всього	58344

Орні землі сільськогосподарських угідь належать до земель середньої якості. За останні десятиліття в результаті скорочення поголів'я худоби та занепаду багатьох сільськогосподарських підприємств, внесення органічних добрив в ґрунти значно скоротилося, що призводить до зменшення родючості.

Корисні копалини, що розробляються, представлені піском, глиною й торфом. Крім них і є перспективні площі для розробки мергелю й вапняку. Сланцевий газ с.Вовків, природній газ – с.Осталовичі, пісок – с.Лагодів (діючий кар’єр) перспективні кар’єри – с.Ганачівка, с.Унів, с.Чемеринці, с.Ушковичі, с.Добряничі, с.Кимир та с.Подусільна. Глина – м.Перемишляни та с.Липівці. Торф с.Болотня, с.Коросно та с.Костенів.

Водні ресурси. Територією Перемишлянської громади протікають річки Свірж, Гнила Липа, Золота Липа. Річка Свірж – рівнинна річка, ліва притока Дністра. В басейні річки є стави. Річка Гнила Липа проходить безпосередньо через місто Перемишляни, є лівою притокою Дністра. Річка Золота Липа утворюється злиттям Західної (Дунаєвської) Золотої Липи і Східної (Поморянської) Золотої Липи, є притокою річки Дністер.

На території громади розташовано 54 озера, з яких 22 знаходяться в оренді, 3- у власності.

Лісові ресурси.

Під лісами на території громади знаходиться 583,6 га. Лісокористувачами виступають філія “Львівське лісове господарство” ДСЛП “Ліси України” та Перемишлянське ДЛГП «Галсільліс». На території громади діє 5 лісництв: Перемишлянське, Брюховицьке, Свірзьке, Романівське та Гологорівське.

Територія лісгоспу характеризується відносно не високим класом пожежної небезпеки, що обумовлено наявністю значних площ листяних насаджень вологих і сирих типів лісу.

Ліси, з якими межують села громади багаті на різноманітну флору та фауну. Тут можна знайти білі й польські гриби, підберезники, маслюки, сироїжки, лисички тощо. Лісові господарства району зараз не займаються промисловою заготівлею грибів. Тому збирання грибів на продаж – цілком приватна справа. В лісах громади збирають чорницю, ожину, суницю і малину, в основному це жителі сіл. Місцеві жителі отримують додаткові доходи за рахунок збору грибів та ягід, а також їхньої переробки - сушіння або консервування. Продукцію продають на місцевому ринку в м. Перемишляни та в м. Львів. Регіон славиться своїми лікарськими рослинами. Тут росте близько трьох тисяч видів трав, кущів і дерев, які мають лікувальні властивості (первоцвіт весняний, підсніжний тюльпан, чебрець звичайний, чорна бузина, весняний горицвіт, буркун лікарський та ін.).

Навколишні ліси та водойми також славляться мисливством та рибалкою. У водоймах поширеними є карась та короп, також є багато верховодки та плотви, менше – товстолобика, окуня та щуки. Ліси багаті на живність, в них водяться косуля, кабан, лось, заєць, лисиця та перната дичина.

Природно-заповідний фонд Львівської області становить 347 об'єктів, на частку заповідного фонду припадає майже 6,8 % території області. Однак, на території Перемишлянської громади об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення немає.

Кліматичні умови. Регіон розташування Перемишлянської громади відноситься до зони помірного клімату і характеризується м’якою та вологою зимою, відносно прохолодним літом та нестійкою погодою в перехідні сезони. Але разом з тим Мале Полісся і, зокрема, Перемишлянщина, мають свої кліматичні особливості, серед яких – порівняно м'якіші зими, що обумовлено меншими абсолютними висотами цієї території. Середня температура січня тут не опускається нижче - 8°.

Кількість середньорічних опадів складає 760 мм, випаровування за рік 530-560 мм. Розподіл опадів на протязі року нерівномірний: більша частина їх випадає в теплий період року (квітень-жовтень). Кількість днів з опадами становить 168 на рік. Не дивлячись на достатнє зволоження території, в окремі періоди можуть спостерігатися посухи.

Сніговий покрив характеризується значною нестійкістю. Максимальна висота снігового покриву спостерігається у другій і третій декаді лютого. Середня з максимальних за зиму висот складає 15-20 см. Танення снігу відбувається досить інтенсивно. Сталий сніговий покрив руйнується в кінці лютого - на початку березня.

Вологість повітря дорівнює в середньому: абсолютна 9,2 мб, відносна 80%, дефіцит вологості повітря 3,1 мб. Протягом року переважають вітри західного та північно-західного напрямків. Середня річна швидкість вітру становить 2,8 м/сек., максимальна зареєстрована на м/ст. Кам’янка-Бузька – 34 м/сек.

Висновки

1. Перемишлянська громада розташована на території Малого Полісся, для якого характерний ландшафт з лучно-болотними землями та сосново-дубовими лісами (38,9% загальної площі території).
2. Земельний фонд громади складає 58344 га. Територія відзначається значними обсягами с/г угідь (68,5% загальної площі території). Орні землі с/г угідь належать до земель середньої якості. За останні десятиліття в результаті скорочення поголів'я худоби та занепаду багатьох сільськогосподарських підприємств, внесення органічних добрив в ґрунти значно скоротилося, що призводить до зменшення їх родючості. Іншою проблемою, що веде до поступового виснаження ґрунтів є наявність значної кількості посівних площ під культури (ріпак, соняшник, кукурудза), що виносять із урожаєм велику кількість поживних речовин.
3. Водні поверхні займають 4,14% загальної площі громади. До основних ресурсів поверхневих вод належать річки Свірж, Гнила Липа та Золота Липа.
4. Корисні копалини, що розробляються, представлені піском, глиною й торфом. Крім них і є перспективні площі для розробки сланцевого газу. Водночас запаси піщаних кар'єрів в розробці.
5. Регіон розташування Перемишлянської громади відноситься до зони помірного клімату, який формується під впливом циркуляції повітряних мас, що поступають з Атлантики і характеризується м’якою та вологою зимою, відносно прохолодним літом та нестійкою погодою в перехідні сезони.

1. Екологічна ситуація

Перемишлянська громада, має унікальний екологічний стан, який відзначається як природними ресурсами, так і викликами, з якими стикається місцеве населення.

На території громади можна знайти численні ліси, які є домівкою для різноманітних видів флори і фауни. Лісові масиви не лише забезпечують чисте повітря, але й відіграють важливу роль у збереженні екосистеми. Однак, на жаль, зростаюче антропогенне навантаження, пов’язане з сільським господарством та будівництвом, починає негативно позначатися на екологічному балансі.

Водні ресурси громади, зокрема річки та потоки, є важливими для місцевих жителів. Проте, забруднення водойм від сільськогосподарських стоків і побутових відходів стає все більшою проблемою. Впровадження ефективних систем очищення води та збереження природних джерел стає нагальною необхідністю.

Клімат в Перемишлянській громаді переважно помірний, з відносно холодною зимою та теплим літом. Проте зміни клімату, такі як підвищення температури і нерегулярні опади, вже відчуваються на місцевій природі. Це призводить до зміщення сезонів і вплине на сільське господарство, яке є основним джерелом доходу для багатьох мешканців громади.

Екологічний стан атмосферного повітря. Забруднення повітря в Перемишлянській громаді є важливою екологічною проблемою, яка потребує уваги. Основними джерелами забруднення є транспорт, промисловість та сільське господарство. Зростання автомобільного руху, особливо внаслідок міграції населення до великих міст, призводить до збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Крім того, сільськогосподарські практики, такі як використання пестицидів і добрив, також можуть негативно впливати на якість повітря, викликаючи викиди аміаку та інших забруднюючих речовин.

Місцева влада активно працює над вирішенням екологічних питань: запроваджуються заходи по зменшенню викидів, розвивається інфраструктура для велосипедистів і пішоходів, а також заохочується використання екологічного транспорту.

Джерела утворення відходів. Особливою є проблема захисту природного середовища від негативного впливу відходів виробництва і споживання.

Через відсутність значних сміттєгенеруючих підприємств на території громади, основним джерелом утворення побутових відходів є домогосподарства. Існує проблема накопичення побутових відходів, які займають великі площі та є чинниками забруднення навколишнього середовища.

Важливим є питання розбудови системи каналізаційної мережі громади продовження каналізування м. Перемишляни, реконструкція очисних споруд міста.

Гостро стоїть питання скидання стоків домогосподарствами, транспортування та утилізації промислових відходів, таких як: відпрацьовані мінеральні оливи, нафтошлами, поліетиленова плівка, люмінесцентні лампи та автомобільні шини.

Екологічна безпека. Протягом останніх десятиліть, разом із загальним скороченням виробництва та переходом на більш сучасні технології, відбулося значне скорочення кількості викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря та зниження ризиків виникнення техногенних катастроф, пов’язаних із промисловим виробництвом. Проте, враховуючи зріст цін на природний газ та наявність на території громади інших доступних енергоресурсів – торфу та деревини, існує ризик поступового переходу на ці більш екологічно шкідливі ресурси і, відповідно, збільшення кількості викидів в атмосферу.

На сьогодні фінансові надходження від екологічного податку, що сплачують підприємства громади, не покривають витрати на утримання місцевих природоохоронних систем.

Висновки

1. Перемишлянська громада володіє значним екологічним потенціалом: чисте повітря, лісові масиви та природні ресурси створюють умови для розвитку туризму, зеленого бізнесу та рекреації.
2. Кліматичні зміни стимулюють адаптацію: впровадження сучасних агротехнологій і раціонального використання ресурсів допоможе зберегти стабільність сільського господарства.
3. Покращення системи очищення та інфраструктури – шлях до сталого розвитку: модернізація каналізації та водоочисних споруд підвищить якість водних ресурсів і безпеку довкілля.
4. Розвиток системи поводження з відходами відкриває можливості для інвестицій: запровадження сортування, переробки та утилізації створить нові робочі місця й зменшить екологічні ризики.
5. Екологічні програми та залучення громади забезпечать майбутнє: активна участь населення, підтримка екомобільності та використання відновлюваних джерел енергії сприятимуть екологічній безпеці та підвищенню якості життя.

1. Характеристика населення та трудових ресурсів

Демографічна ситуація. Демографічну характеристику Перемишлянської громади у розрізі старостинських округів за останні чотири роки наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Демографічне становище Перемишлянської громади у 2022-2024 рр.

Населений пункт	Чисельність жителів, осіб
	2022	2023	2024
Перемишляни	6606	6306	5915
Болотнянський	1339	1152	1104
Боршівський	2252	2273	1966
Брюховецький	2009	1776	1626
Вовківський	1434	1210	1116
Добряницький	1870	1570	1254
Дунаївський	1651	1263	1156
Дусанівський	1259	931	883
Короснянський	1734	1557	1655
Липовецький	1376	1011	964
Осталовецький	1476	1046	960
Станимирський	1934	1550	1416
Ушковецький	1458	1446	1387
Чемеринецький	1478	1177	1037

За останні 3 роки спостерігається достатньо стабільний рівень чисельності населення як міського, так і сільського на відміну від більшості інших громад Львівської області. Водночас поступово йде процес зниження народжуваності, особливо в сільській місцевості, що є основною причиною депопуляції населення. При цьому переважання категорії прибулих осіб над вибулими приводить до позитивного сальдо міграції і компенсації від’ємного показника «природній приріст», що значною мірою є позитивним для подальшого розвитку громади.

Вторгнення російських військ на територію України (24 лютого 2022 р.) спричинило вимушене переміщення жителів, які потребували та продовжують потребувати захисту від збройних дій агресора. Перемишлянська громада, як і інші громади на заході України, забезпечують прихисток особам, які його потребують. За даними Інформаційно-обчислювального центру Міністерства соціальної політики України станом на 1.06.2024 р. у Перемишлянській громаді налічувалось 913 внутрішньо переміщені особи.

Ринок праці та робоча сила. Демографічні показники Перемишлянської громади демонструють незначне скорочення населення у громаді за останні 4 роки та його поступове «старіння». Економічно активне населення у віці 18 – 59 років складає близько 5 412 осіб (47,6% від загальної кількості населення). Частка населення пенсійного віку складає 26%. Загальна тенденція зміни зайнятості в громаді свідчить про зменшення показника зайнятість.

Висновки

1. Чисельність населення Перемишлянської громади станом на 01.01.2024 складає 22439 осіб. Динаміка чисельності населення громади за останні 4-и роки свідчить про достатньо стабільний рівень чисельності (як міського, так і сільського населення) на відміну від більшості громад Львівської області.
2. Як і в цілому по Україні поступово йде процес зниження народжуваності, особливо в сільській місцевості, що є основною причиною депопуляції населення. Однак, переважання категорії прибулих осіб над вибулими, приводить до позитивного сальдо міграції і компенсації від’ємного показника «природній приріст», що значною мірою є позитивним для подальшого розвитку громади. Збройна агресія Росії проти України спричинило вимушене переміщення жителів, які потребували та продовжують потребувати захисту, станом на 1.06.2024 р. у Перемишлянській громаді налічувалось 913 внутрішньо переміщених осіб.
3. Характерними показниками ринку праці Львівської області, у тому числі і Перемишлянської громади, є постійне скорочення чисельності економічно активного населення, а на його фоні - зниження чисельності зайнятих в економіці. На сьогодні економічно активне населення громади у віці 18 – 59 років складає близько 5 412 осіб (47,6% від загальної кількості населення), частка населення пенсійного віку складає 26%.
4. За останні роки у виробничому секторі економіки громади відбувся значний спад, що спричинило зменшення зайнятості, особливо у сферах будівництва, виробництва електроенергії, лісопильного та стругального виробництво. Це певною мірою сприяло збільшенню зайнятих у сфері послуг. Також значно зросла зайнятість у бюджетній сфері
5. Дані по незареєстрованому ринку праці Перемишлянської громади включають також жителів сіл. Тому, близько 0,4 тис. осіб, переважно із сільської місцевості, є «внутрішнім незареєстрованим ринком», тобто резервом для відкриття нових робочих місць.

1. Наявна інфраструктура (транспортна, житлово-комунальна, поштова та зв'язок, соціальна, торгівлі та послуг, туристична)

Соціальна інфраструктура. Органи місцевого самоврядування разом з отриманням бюджетних преференцій та управлінських повноважень взяли на себе складне завдання та відповідальність за створення ефективного управління системою освіти в своїй громаді.

У таблиці 3 подано структуру освітньої мережі Перемишлянської територіальної громади.

Таблиця 3

Структура освітньої мережі Перемишлянської громади

Тип навчальних закладів	Кількість
Заклади дошкільної освіти	8
Дошкільні структурні підрозділи	11
Заклади загальної середньої освіти	23
З них:
Початкові школи	2
Заклади загальної середньої освіти І-ІІ ступенів	18
Заклади загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів	3
Заклади позашкільної освіти	1
Професійно-технічні навчальні заклади	1
Всього	33

Дошкільна освіта. Дошкільна освіта має розбудовану мережу та представлена 8-ма ЗДО та 11-ма дошкільними структурними підрозділами,, розташованими у місті Перемишляни та в селах громади. Кількість дошкільнят – 410 вихованців.

Загальна середня освіта. У 2024-2025 році загальну середню освіту здобуває 2305 учнів від 6 до 18 років, у 23 закладах загальної середньої освіти. Розрахункова наповнюваність класів становить 14,0 дітей/клас.

Станом на 01.09.2024 року у закладах освіти Перемишлянської міської ради  здобувають освіту 26 дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах.

Перемишлянський професійний ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Ліцей здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти, а також підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і незайнятого населення.

До напрямку підготовки входять наступні спеціальності: електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар з ремонту автомобілів; маляр, штукатур, лицювальник-плиточник; кухар, кондитер; кравець; електрогазозварник, газорізальник; оператор комп'ютерного набору, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних; оператор з обробки інформації та програмного забезпечення

Охорона здоров’я. Для забезпечення права жителів громади на охорону здоров’я на території громади діє 2-а заклади:

• комунальне підприємство «Перемишлянська центральна районна лікарня» до складу якого входять Поліклінічне, приймальне, інфекційне, терапевтичне, неврологічне, паліативне, реанімаційне, хірургічно-травматологічне та педіатричне відділення;
• комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медики-санітарної допомоги» до складу якого входить 4 амбулаторії сімейного типу (з них 3 в сільській місцевості) та 6 медичних пунктів тимчасового базування.

Ступінь охоплення укладеними деклараціями з сімейними лікарями жителів громади за уточненими даними складає 94%. Перемишлянською ЦРЛ законтрактовано договори з НСЗУ на 16 пакетів медичних послуг та ЦПМСД на 2 пакети медичних послуг.

Соціальний захист. У сфері соціального захисту політика громади спрямована на підвищення ефективності державної підтримки вразливих верств населення, удосконалення надання соціальних послуг, підвищення їх якості. За систему соціальної допомоги у Перемишлянській громаді відповідають наступні структури:

• Служба у справах дітей та відділ соціального захисту населення Перемишлянської міської ради, яка здійснює управлінські функції;
• Комунальний заклад Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Перемишлянської міської ради, який здійснює надання соціальних послуг.

Основними проблемами соціальної сфери, які потребують вирішення у найближчій перспективі: зменшення кількості малозабезпечених осіб та сімей шляхом їх працевлаштування та вирішення соціально-побутових проблем; ліквідація «тіньової» зайнятості, легалізація робочих місць та виплати заробітної плати працівникам; охоплення соціальними послугами та обслуговуванням всіх потребуючих пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян похилого віку.

Культурна сфера. На території громади розташовані 72 заклади культури, а саме:

Народні доми - 42 (в тому числі 1 міський заклад, 41 сільський заклад); Централізована бібліотечна система – 27 (1 бібліотека міська, 26 бібліотек у сільській місцевості); Історико- краєзнавчий музей; Центр дозвілля; Перемишлянська музична школа. Станом на 1 січня 2024 року у закладах культури діють 188 аматорських колективів (171 сільських колективів, 17 міських колективів). Музичну освіту здобувають 272 учні.

Спорт. На території громади діють наступні секції: ДЮСШ «Сокіл» (дзюдо), секція карате, футболу, танці та інші різноманітні гуртки для дітей різного віку. Широко розвинута мережа спортивних закладів, зокрема в кожному населеному пункті є спортивні майданчики.

Житлово-комунальне господарство Перемишлянської громади є однією із важливих галузей господарського комплексу регіону, на яке покладено завдання стабільного функціонування та забезпечення безперебійної життєдіяльності населених пунктів на території громади. На території громади діють комунальні підприємства- надавачі житлово–комунальних послуг: МКП «Комунальник», МКП «Перемишляниводоканал» та КП «Перемишлянитеплоенерго».

Газопостачання. Газифікація громади природним газом представляє ПАТ «ЛЬВІВГАЗ». Постачання природного газу для потреб непобутових споживачів здійснює ТзОВ «Львівгаззбут». Населені пункти Перемишлянської громади газифіковані на 63 %. До декількох населених пунктах підведено газопровід, але відсутнє підведення до самих домогосподарств. При цьому у самому адміністративному центрі місті Перемишляни підключено до комунального газопостачання 95% помешкань. У сільських населених пунктах відсоток газифікації набагато нижчий. Однак, враховуючи зріст цін на природний газ відбувається поступовий перехід на альтернативні види енергії.

Водопостачання та водовідведення. На сьогодні централізованою системою водопостачання та водовідведення охоплено м.Перемишляни, сільське населення забезпечене водою за рахунок використання індивідуальних скважен і колодязів, застосовується «класична схема» поводження та утилізації господарсько-побутових каналізаційних стоків шляхом будівництва вигрібних ям. Таке поводження чинить негативний влив на ґрунт та якість питної води.

Електропостачання Систему енергопостачання в громаді представляє ПАТ «Львівобленерго». Електропостачання у всіх населених пунктах громади наявне і становить 100%. На даний час відбувається значний розвиток та розбудова альтернативних джерел електропостачання - сонячних електростанцій. На території громади діє 2 сонячні електростанції по 1 мВт, також почався процес встановлення індивідуальних сонячних станцій для потреб домогосподарств.

Житлово-комунальні послуги. Значний обсяг комунальних послуг надають громаді міські комунальні підприємства, а саме: МКП «Комунальник» - надає послуги та виконує роботи із благоустрою населених пунктів, утримання житлових будинків, збирання та вивезення твердих побутових відходів, очистки комунальних доріг, а також забезпечує обслуговування вуличних мереж освітлення населених пунктів Перемишлянської територіальної громади. МКП «Перемишляниводоканал» - надає послуги з водопостачання, водовідведення, очищення та розподілення води. КП «Перемишлянитеплоенерго» - надає послуги щодо транспортування та постачання теплової енергії для потреб бюджетних організацій.

Послуги зв'язку та Інтернет – послугами мобільного зв’язку охоплено 98% населення громади, інтернетом охоплено 90% населення громади.

Необхідно запевнити безперервність функціонування критичної інфраструктури громади: передбачити резервне живлення у усіх пріоритетних установах та об’єктах для запевнення витримки під час загроз. Також необхідно розвивати систему споруд цивільного захисту.

Транспортна інфраструктура. Перемишлянська громада має вигідне положення щодо важливих транспортних шляхів, які обумовили достатньо розгалужену та розвинуту транспортну інфраструктуру.

Територією громади проходять:

дві дороги територіального значення: Т-18-06 Рівне-Млинів-Берестечко-Буськ-Перемишляни протяжністю 6 км та Т-14-17 Куровичі-Рогатин протяжністю 25,2 км.

Три дороги обласного значення загальною протяжністю 44,9 км:

О141101 Стрілки-Ушковичі протяжністю 8 км, проходить через населені пункти: Кимир, Ушковичі.

О141102 Перемишляни-Чемеринці-Плугів протяжністю 24,9 км, проходить через населені пункти: Перемишляни, Боршів, Виписки, Чемеринці, Дунаїв.

О141103 Бережани-Нараїв-Брюховичі протяжністю 12 км, проходить через населені пункти: Подусільна, Болотня, Іванівка, Брюховичі.

34 дороги протяжністю 180,3 км загального користування місцевого значення.

місцеві дороги, загальна протяжність доріг комунальної власності становить 254,6 км (за типом покриття: тверде, щебінь, гравій, грунт тощо).

Пасажирські перевезення в громаді здійснюються приміськими автобусними маршрутами загального користування.

Перелік перевізників, що надають транспортні послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом: ПП «Автошлях» та ФОП Гац Б.М.

Туристична інфраструктура.

Туризм є одним із ключових напрямків розвитку Перемишлянської громади, що сприяє економічному зростанню, створенню робочих місць та підвищенню якості життя місцевих жителів. Перемишлянська громада має значний потенціал для розвитку туризму завдяки своїй унікальній історичній спадщині, природним ресурсам, культурним традиціям та вигідному географічному положенню.

Природні ландшафти регіону, включаючи ліси, річки та озера, створюють чудові умови для розвитку активного відпочинку та еко-туризму. Це може включати туристичні походи, велосипедні маршрути, кемпінг та відпочинок на природі.

Сільський туризм також має великий потенціал. Місцеві ферми та господарства можуть пропонувати туристам автентичний досвід українського села, дегустації місцевих продуктів, майстер-класи з традиційних ремесел.

Проведення місцевих фестивалів, ярмарків, тематичних заходів та свят стане важливим інструментом залучення туристів.

Особливою увагою можуть користуватися заходи, присвячені національним та релігійним святам, які допоможуть туристам глибше зануритися в місцеву культуру.

Туристичні ресурси:

Релігійний туризм:

• Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу — один із найдавніших монастирських комплексів України. Центральний монастир Галицької єпархії впродовж XIV—XVIII століть, від др. пол. ХХ ст. осередок греко-католицького чернечого життя монахів Студійського уставу. Унікальний архітектурний ансамбль-пам'ятка, с.Унів, що приваблює паломників та проводить прощі.
• Пам’ятник о. Омеляну Ковчу в м. Перемишляни.

Природні ресурси: Перемишлянське озеро «Молодіжне»

Історико-краєзнавчий музей м. Перемишляни

Готельна та ресторанна інфраструктура:

- Відпочинковий комплекс «Гостинний двір», с. Коросно

- Гостинний Двір на «Білому Потоці», с.Ганачівка

- Відпочинковий комплекс «Замок Лева», м. Перемишляни

- Садиба «Горобець», с. Чемеринці

- Ресторан «Версаль», м. Перемишляни

- Кафе-бар «Вулик», м. Перемишляни

- Кафе-бар «Новинка», м. Перемишляни

- та багато інших закладів.

У Перемишлянській громаді нараховується 13 пам'яток архітектури, інформація про які наведена у таблиці 4.

Таблиця 4

Характеристика пам’яток архітектури Перемишлянської громади

№ з/п	Найменування пам'ятки	Датування	Місцезнаходження	Охоронний № і номер у комплексі
1	Церква Богоявлення Господнього (дер.)	1738-1722рр.	с.Бачів	1391
2	Церква Різдва Богородиці (дер.)	1630-і рр.	с.Брюховичі	431/ 1
3	Дзвіниця церкви Різдва Богородиці (дер.)	1735р.	с.Брюховичі	431/ 2
4	Костел Св. Станіслава (мур.)	1485, 1585р.р.	с.Дунаїв	433
5	Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.)	1724р.	с.Лоні	435
6	Унівський монастир-фортеця (мур.)	ХV-ХІХст.	с.Унів (Міжгір'я)	437/ 0
7	Церква Успіння Богородиці (мур.)	1550р	с.Унів (Міжгір'я)	437 / 1
8	Будинок митрополита (мур.)	1818р.	с.Унів (Міжгір'я)	437 / 2
9	Монастирські келії (мур.)	ХVІІ-ХІХст.	с.Унів (Міжгір'я)	437 / 3
10	Мури з брамами і баштами (мур.)	ХVст.-п.ХУІІІст.	с.Унів (Міжгір'я)	437 / 4

Висновки:

1. Розвинена соціальна інфраструктура: у громаді функціонує широка мережа закладів освіти (33), культури (72), охорони здоров’я (ЦРЛ, КНП ЦПМСД, амбулаторії, ФАПи) та спортивних об’єктів, що забезпечує доступність послуг для мешканців.
2. Достатній рівень медичного та освітнього забезпечення: 94 % населення підписали декларації із сімейними лікарями; середня наповненість класів у школах — 14 учнів, розвивається інклюзивна освіта та професійна підготовка кадрів.
3. Стабільне житлово-комунальне господарство: електрифікація на 100 %, централізоване водопостачання у місті та автономні системи у селах, поступова газифікація (63 % населених пунктів), розвиток альтернативної енергетики (сонячна енергія, вітроенергетика і біоенергетика).
4. Активне культурне та громадське життя: працюють аматорські колективи, гуртки, музична школа, культурний простір для дітей, проводяться культурні та спортивні заходи; розвинені секції для дітей і молоді (футбол, карате, дзюдо, культурний простір для дітей, тощо).
5. Потенціал для туризму та економічного розвитку: завдяки зручному транспортному сполученню, історико-культурній спадщині (Унівська лавра, архітектурні пам’ятки) та природним ресурсам громада має перспективи для розвитку зеленого і релігійного туризму.
6. Запевнення безперервності функціонування необхідних послуг запевнить відчуття безпеки та покращить інвестиційний клімат.

1. Містобудівна документація

Шлях до сталого та гармонійного розвитку територій - це розроблення і впровадження в практичну діяльність містобудівної документації, яка є інструментом регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Стратегічні документи, у тому числі програми економічного, соціального та культурного розвитку територій повинні узгоджуватись з містобудівною документацією відповідного рівня.

Генеральний план, як основний вид містобудівної документації на місцевому рівні, призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На сьогоднішній день Перемишлянська громада має розроблені 35 генеральних планів в населених пунктах з них 11 в період 2018-2023 рр.

Висновки

1. На сьогодні у Перемишлянській громаді актуальні генеральні плани (розроблені за останні 5 років) 11-и населених пунктах із 20 (30%). Відсутність містобудівної документації у решти населених пунктів створює значні перешкоди для планування стратегічного розвитку громади.
2. Відсутність Комплексного плану просторового розвитку Перемишлянської громади негативно впливає на можливість довгострокової стратегії планування та забудови території Перемишлянської громади, а також на наповнення бюджету громади, більшою мірою через відсутність належної документації та ведення адекватного обліку.

1. Економічний розвиток

Стратегія розвитку Львівщини до 2027 року відносить територію Перемишлянської громади до «Зони з розвиненою аграрною спеціалізацією», на основі зонування (розвитку промисловості, сільського господарства, транспортних коридорів тощо).

Нові умови та зміна підходів щодо засад державної регіональної політики передбачає необхідність синхронізації ДСРР, регіональних стратегій та стратегій розвитку громад що, у свою чергу, потребує актуалізації як стратегічних орієнтирів розвитку Перемишлянської громади, так і її місця та ролі у забезпеченні Стратегії розвитку Львівщини.

На території громади здійснюють діяльність 32 промислові, транспортні, лісогосподарські та сільськогосподарські підприємства. Найбільшими з яких є: ТзОВ «Електроконтакт Україна» - виробництво електричного устаткування для автотранспортних засобів; ПП «Автошлях» - пасажирські перевезення; ТзОВ «ГРЕЙТВУД» - лісопильне та стругальне виробництво; ТзОВ «ЛТДІНВЕСТ» - виробництво фанери, дерев’яних плит. ПП АГРОФІРМА «Дзвони» - вирощування зернових культур; ДП ЛПП Україна АТ ЛПП – роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; ТзОВ «Наттіра» - тваринницький комплекс (вирощування свиней).

ТзОВ «Електроконтакт Україна» ПП «Агрофірма «Дзвони»

Територія Перемишлянської громади межує з Івано-Франківською та Тернопільською областями і є однією із екологічно найчистіших територій у західному регіоні України. Основні культурно-історичні об’єктами територіальної громади: Святоуспенська Унівська лавра, чоловічий монастир Студійського уставу – с. Унів; Костел святих апостолів Петра і Павла (1645р.) – м. Перемишляни; Історико-краєзнавчий музей, колишня вілла повітового лікаря Ціммермана, пам’ятка архітектури початку XX ст. - м. Перемишляни; Дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці (1724р.), пам’ятка архітектури національного значення – с. Лоні, Костел Станіслава (1485р.) – с. Дунаїв та ін.. Основні рекреаційні місця: Озеро «Молодіжне» – м. Перемишляни; відпочинковий комплекс «Гостинний двір» – с. Коросно.

Враховуючи історію міста, варто зазначити, що у Державному реєстрі культурного надбання України, на Перемишлянщині нараховується багато інших пам’яток архітектури від найдавніших часів до сьогодення. Сприятливі кліматичні умови та мальовнича місцевість дають можливість для перспективного розвитку бізнесу у рекреаційному, оздоровчому, туристичному та фермерському напрямках.

Найбільшим виробником сільськогосподарської продукції є ПП «Агрофірма «Дзвони» (вирощування та зберігання зернових), ФГ «Б.М.В.» та десятки інших виробників с-г продукції. Найбільшим виробником з вирощування свиней є ТзОВ «Наттіра». Найбільшим виробником з вирощування курей - ТзОВ «Галичина агро трейд» і ряд інших виробників.

Перемишлянська територіальна громада має сприятливі умови для започаткування та ведення бізнесу завдяки чистому довкіллю, наявності природних ресурсів і сільськогосподарського потенціалу. Влада громади орієнтована на підтримку підприємців, розвиток інфраструктури та залучення інвестицій.

Висновки.

1. Перемишлянська громада входить до зони з розвиненою аграрною спеціалізацією, що визначає її роль у забезпеченні Стратегії розвитку Львівщини до 2027 року.
2. Економічну основу громади формують 32 підприємства різних галузей, зокрема виробництво електрообладнання, меблів, фанери, перевезення, тваринництво та вирощування зернових культур.
3. Територія громади є однією з екологічно найчистіших у Західній Україні, що створює сприятливі умови для агробізнесу, рекреації, туризму та оздоровчої діяльності.
4. Розвинений культурно-історичний потенціал (пам’ятки архітектури, музеї, релігійні об’єкти) та природні ресурси сприяють розвитку туристичної та рекреаційної інфраструктури.
5. Місцева влада підтримує підприємництво і залучення інвестицій, зосереджуючись на модернізації інфраструктури та створенні умов для бізнесу у сфері сільського господарства, харчової промисловості та туризму.

1. Фінансовий стан та бюджет територіальної громади

В 2021 році до бюджету Перемишлянської міської територіальної громади надійшло доходів загального фонду в сумі 121 893,3 тис. грн при уточненому плані 118 213,5 тис. грн, що становить 103,1 % річних завдань.

По спеціальному фонду за звітний рік план виконано на 150% (3 377,5 тис. грн).

В цілому офіційних трансфертів до бюджету Перемишлянської міської територіальної громади надійшло в сумі 91 730,0 тис. грн (100 % до уточненого річного плану ), з них до загального фонду 84 381,5 тис. грн, та спеціального фонду 7 348,5 тис. грн.

У 2022 році до бюджету Перемишлянської міської територіальної громади надійшло доходів загального фонду в сумі 140 364,1 тис. грн при уточненому плані 150 028,9 тис. грн, що становить 94,8 % річних завдань.

По спеціальному фонду в цілому план за звітний рік виконано на 160% (уточнений план 2 953,6 тис. грн). Виконання плану по надходженнях до спеціального фонду становить 4 732,3 тис. грн.

В цілому офіційних трансфертів до бюджету Перемишлянської міської територіальної громади надійшло в сумі 79 593,3 тис. грн, зокрема:

У 2023 році до бюджету Перемишлянської міської територіальної громади надійшло доходів загального фонду в сумі 133 022,2 тис. грн при уточненому плані 146 191,3 тис. грн, що становить 91,0 % річних завдань.

По спеціальному фонду в цілому план за звітний рік виконано на 136% (уточнений план 9 943,7 тис. грн). Виконання плану по надходженнях до спеціального фонду становить 13 569,6 тис. грн.

Виконання дохідної частини міського бюджету за 2023 рік становить – 13 169,0 тис. грн або 91,0 відсотка до річного уточненого плану. Основною із причин невиконання дохідної частини міського бюджету є запровадження на території України воєнного стану.

Зокрема невиконання по Податку та збору на доходи фізичних осіб в сумі 24 034,5 тис. грн зумовлено тим, що з жовтня 2023 року в Бюджетний кодекс України внесено зміни, якими передбачено вилучення на період воєнного часу «ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами» в Державний бюджет України.

Загалом до загального фонду міського бюджету офіційних трансфертів надійшло в сумі 88 852,4 тис. грн. До спеціального фонду міського бюджету надійшло офіційних трансфертів в сумі 1 238,8 тис. грн, зокрема:

- субвенція з місцевого бюджету на здійснення переданих видатків у сфері освіти за рахунок коштів освітньої субвенції 239,3 тис. грн;

- інші субвенції з місцевого бюджету 999,5 тис. грн.

У 2024 році до бюджету Перемишлянської міської територіальної громади надійшло доходів загального фонду в сумі 144 817,2 тис. грн при уточненому плані 148 451,7 тис. грн, що становитиме 97,6 % річних завдань.

По спеціальному фонду в цілому план за звітний рік виконано на 148,3% (уточнений план 5 375,0 тис. грн). надійшло коштів всього 13 038,9 грн. (з них власні кошти -7 962,2 грн.)

Невиконання дохідної частини міського бюджету за 2024 рік становить – 3 634,5 тис. грн або 97,6 відсотка до річного уточненого плану.

В цілому офіційних трансфертів до бюджету Перемишлянської міської територіальної громади надійшло в сумі 99 933,9 тис. грн Обсяг видаткової частини бюджету Перемишлянської міської територіальної громади із урахуванням трансфертів у 2024 році склав 257  699,7 тис. грн. З них за загальним фондом – 241 210,9 тис. грн, за спеціальним фондом – 16 488,8 тис. грн.

Висновки.

1. У 2021 році бюджет громади перевиконано на 3,1% по загальному фонду та на 50% по спеціальному, що свідчить про стабільне фінансове зростання у довоєнний період.
2. У 2022 році загальний фонд виконано на 94,8%, а спеціальний на 160%, що демонструє адаптацію громади до нових економічних умов, попри вплив зовнішніх факторів.
3. У 2023 році загальний фонд виконано на 91% через впровадження воєнного стану та вилучення ПДФО військових у Державний бюджет, що стало ключовою причиною зниження доходів.
4. Найбільша втрата доходів у 2023 році пов’язана з податком на доходи фізичних осіб, що знизився на понад 24 млн грн у зв’язку зі змінами в Бюджетному кодексі.
5. Незважаючи на виклики, спеціальний фонд у 2023 році перевиконано на 136%, що свідчить про ефективність використання коштів для розвитку інфраструктури та цільових програм.
6. Офіційні трансферти залишаються важливим джерелом бюджету громади, у 2023 році вони склали понад 90 млн грн (88,8 млн грн у загальному фонді та 1,2 млн грн у спеціальному), що забезпечує фінансування освіти та інших сфер.

1. Органи управління громадою

Перемишлянська громада представляє собою адміністративно-територіальну одиницю, у складі якої є 59 населених пунктів (м. Перемишляни – адміністративний центр).

Місцеве самоврядування Перемишлянської громади здійснюється Перемишлянською міською радою в складі голови ради та 26 депутатів міської ради. Діють 5 постійних депутатських комісій. До складу Виконавчого комітету входить 18 осіб, у тому числі міський голова, секретар Перемишлянської міської ради, керуючий справами (секретар) Виконавчого комітету Перемишлянської міської ради, перший заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та 13 старост.

Загальна кількість штатних одиниць Виконавчого комітету Перемишлянської міської ради – 97 (станом на 1.06.2024 р.). Детальна інформація щодо структури апарату Перемишлянської міської ради наведена у таблиці 5.

Таблиця 5

Структура апарату Виконавчого комітету Перемишлянської міської ради

№  з/п	Назва структурного  підрозділу та посад	Кількість  штатних одиниць
1.	Міський голова	1
2.	Секретар ради	1
3.	Перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради	1
4.	Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради	1
5.	Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету	1
6.	Староста	13
Відділи та сектори:
7.	Відділ юридичних питань, комунальної власності та кадрової роботи	4
	в т.ч. Сектор з питань комунальної власності	1
	в т.ч. Сектор з питань кадрової роботи	2
8.	Відділ бухгалтерського обліку та господарської діяльності	14
9.	Загальний відділ	17
10.	Відділ реєстрації місця проживання осіб	2
11.	Відділ з питань мобілізаційної роботи та військового обліку	2
12.	Організаційний відділ	2
13.	Відділ промоції громади та туризму	2
14.	Управління економіки, інвестицій, публічних закупівель, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій	6
	в т.ч. Відділ публічних закупівель	2
	в т.ч. Відділ житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій	2
15.	Відділ з питань земельних відносин	5
16.	Центр надання адміністративних послуг	6
17.	Відділ державної реєстрації	2
18.	Служба у справах дітей	3
19.	Відділ містобудування та архітектури	3
20	Відділ соціального захисту населення	2
21.	Фінансовий відділ	6
	в т.ч. Сектор доходів	2
	в т.ч. Сектор видатків	2
22.	Відділ освіти, молоді і спорту	29
23.	Відділ культури	8

Висновки.

1. Адміністративна структура громади. Перемишлянська громада охоплює 59 населених пунктів, з адміністративним центром у місті Перемишляни, та управляється Перемишлянською міською радою, до складу якої входять голова ради, 26 депутатів та 5 постійних депутатських комісій.
2. Штатна чисельність та розподіл апарату ради. Загальна кількість штатних одиниць Виконавчого комітету Перемишлянської міської ради станом на 01 вересня 2025 року – 97. Основна частина апарату представлена відділами бухгалтерського обліку та господарської діяльності (14), загальним відділом (17) та відділом освіти, молоді і спорту (29), що свідчить про пріоритети у сфері управління фінансами, організаційної роботи та соціальної сфери.
3. Функціональна організація. Структура апарату передбачає наявність спеціалізованих відділів для правових питань, земельних відносин, соціального захисту, культури, промоції громади та ЦНАП, що забезпечує комплексне управління громади та надання адміністративних послуг мешканцям.

1. Міжнародна співпраця громади

Міжнародна співпраця Перемишлянської територіальної громади спрямована на розвиток партнерських відносин із європейськими партнерами та організаціями, залучення міжнародної технічної допомоги та впровадження кращих практик місцевого самоврядування.
Перемишлянська міська рада має укладені партнерські угоди з:

• ґміною Лосіце Лосіцького повіту Мазовецького воєводства Республіки Польща,
• ґміною Скаві́на  Краківського повіту Малопольського воєводства Республіки Польща,
• містом Гюрт,  яке знаходиться в землі Північний Рейн-Вестфалія Федеративна Республіка Німеччина.

Основними пріоритетами міжнародної співпраці Перемишлянської територіальної громади є:

• участь у програмах транскордонного та міжрегіонального співробітництва;
• реалізація спільних проєктів у сферах інфраструктури, освіти, культури, екології та соціального захисту;
• обмін досвідом у сфері управління громадою;
• розширення економічних контактів та підтримка підприємництва;
• розвиток культурних і молодіжних ініціатив.

Співпраця з міжнародними партнерами є важливим чинником підвищення інституційної спроможності громади та покращення якості життя її мешканців.

Висновки.

1. Міжнародне партнерство. Перемишлянська територіальна громада активно співпрацює з міжнародними партнерами, бере участь у програмах ЄС та реалізує спільні проєкти.
2. Сфери співпраці. Основні напрями співпраці громади – сферах розвитку інфраструктури, освіти та культури, екології, молодіжних ініціатив і підтримки підприємництва, тощо.
3. Інструменти розвитку є стратегічне планування, залучення інвестицій і грантових ресурсів, міжнародне партнерство, підтримка підприємництва та активна участь мешканців у реалізації місцевих ініціатив. Використання цих інструментів сприяє сталому розвитку громади та підвищенню добробуту її населення

1.12 Система цивільного захисту і громадської безпеки

На території громади розміщені підрозділи Національної поліції України та ДСНС зокрема відділення поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області та 20 ДПРЧ 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області.

Завданням є попередження та реагування щодо надзвичайної ситуації:

• забезпечувати систематичне проведення комплексу профілактичних та практичних заходів з попередження надзвичайних ситуацій військового, техногенного, природного та соціального характеру, особливо системи оповіщення та укриттів;
• підвищувати рівень готовності з реагування на надзвичайні ситуації військового, техногенного, природного та соціального характеру шляхом підвищення кваліфікації працівників та своєчасного проведення капітальних ремонтів, забезпечення підрозділів реагування необхідною спецтехнікою, обладнанням та паливно-мастильними матеріалами.

Охорона громадського порядку:

• обмін досвідом з регіонами, де налагоджена робота з охорони громадського порядку громадськими формуваннями та залучення молоді до даного виду роботи;
• проведення заходів з взаємодії поліції, ДСНС з громадою на партнерських засадах;
• вдосконалення цілодобової системи відеоспостереження громади;
• сприяння матеріальному забезпеченню поліції, ДСНС та ДПК громади впровадження спеціальних програм, для оперативного реагування та запобігання злочинності та загроз.

Висновки.

1. В центрі громади розташоване відділення поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, що позитивно впливає на безпекову ситуацію в громаді та знижує загальний рівень злочинності в громаді.
2. В центрі громади розташована 20 ДПРЧ 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, що пришвидшує час доїзду пожежного автомобіля до місце пожежі.

1. Результати опитування заінтересованих сторін

Методом онлайн-анкетування через платформу Google Forms було опитано загалом 472 респондентів. Опитування проводилось з вересня 2024 року до січня 2025 року. Анкетування включало запитання з готовими варіантами відповідей та можливістю додати власну відповідь. Опитування не є репрезентативним за віком, статтю чи місцем проживання, тому його результати носять орієнтовний характер. Також слід враховувати обмеження методу: опитування охоплює лише осіб, які відвідують сайт громади чи сторінки громади у соціальних мережах.

На основі результатів анкетування мешканців громади можна зробити такі висновки:

• Ідентифікація з громадою. 69% респондентів позитивно охарактеризували свою громаду, зазначивши, що пишаються нею, хочуть, щоб тут жили їхні діти, або приємно повертатися додому. 1/4 респондентів визначили громаду як місце, де вони просто живуть. Лише 4% дали відповіді з негативним контекстом («мені важко себе тут реалізувати», «громада відстає у розвитку»). 86% опитаних планують залишатися жити у громаді.
• Проблемні сфери. Найбільше мешканців турбує стан доріг (193 особи), тротуарів (287 осіб), інфраструктура для відпочинку та дозвілля (176 осіб) та можливості працевлаштування (162 особи).
• Перешкоди розвитку громади. Основними чинниками, що гальмують розвиток, мешканці назвали: недостатню громадську активність (62%), відсутність зовнішніх інвестицій (36%), обмежені можливості для самореалізації та недостатню підприємливість мешканців (по 21%), а також малопрофільність економіки громади (20%).
• Пріоритети розвитку. За думкою респондентів, ключові завдання для розвитку громади – ремонт доріг та благоустрій, розвиток сфери дозвілля та підтримка малого і середнього бізнесу. Потенціал громади мешканці бачать у людському ресурсі та підприємцях.
• Порівняння з попереднім опитуванням. Аналогічне опитування у 2019 році (опитано 812 респондентів) показало, що 78% респондентів позитивно оцінювали громаду. У 2024-2025 роках частка таких відповідей дещо зменшилася до 69%, водночас зросла питома вага тих, хто просто проживає у громаді. Проблеми доріг та недостатньої активності мешканців залишаються актуальними протягом кількох років. Якщо раніше головним ресурсом громади вважали зручне розташування та ефективну владу, то зараз акцент зміщений на людський потенціал і підприємницькі можливості громади.

Розділ 2. SWOT-аналіз

Таблиця факторів SWOT була напрацьована на засіданні робочої групи 5 лютого 2025 р

Сильні сторони	Слабкі сторони
Наявність незадіяних виробничих потужностей великої площі. Наявність вільних земельних ділянок для розташування нових підприємств Наявність автомобільного шляхів сполучення ( відстань до обласного – 45 км). Забезпеченість громади комунальними послугами. Кількість злочинів нижча в порівнянні з загальнообласною. Наявність унікальних споруд історико-культурної спадщини Наявність мережі шкіл та закладів освіти. Професійний ліцей зі значною матеріально-технічною базою для підготовки спеціалістів різних професій. Надання послуг ЦНАПом. Екологічно чиста місцевість.	Економіка громади слабо розвинута. Скорочення робочих місць на підприємствах громади. Недостатній рівень підготовки менеджерів малого і середнього бізнесу. Недостатньо сформований ринок консалтингових послуг з питань інвестування, організації діяльності малого і середнього бізнесу. Відсутність залізничного сполучення. Відсутність ефективної промоції інвестиційних об’єктів. Відтік трудових ресурсів з сільського господарства, неповернення молодих спеціалістів після закінчення навчальних закладів. Мала практика створення кооперативів, не налагоджена практика реалізація залишків сільськогосподарської продукції. Тіньова зайнятість через незареєстровані домашні виробництва; Низьке використання туристичного потенціалу Перемишлянської громади. Велика кількість малокомплектних шкіл. 12. Загрози для інфраструктури пов’язані з воєнними чинниками та потенціалом саботажу.
Можливості	Загрози
Реалізація «твердих» проектів завдяки структурним фондам ЄС доступним, як країні-кандидату. Бюджетна фінансова підтримка та ефективна діяльність міжнародних донорів щодо надання грантів для реалізації розвиткових проєктів у громаді. Продовження євроінтеграційних процесів, Наявність державних програм з розвитку громад. Підтримка розвитку кооперативного руху в сільській місцевості на рівні держави та регіону (Комплексна програма підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021 – 2025 роки; План відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика», Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію»). Використання потенціалу ВПО та релокованого бізнесу. Розвиток зеленого туризму Реорганізація мережі закладів освіти	Зростання залежності територіальної громади від трансфертів з державного бюджету і повне перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів; Згортання реформ або неефективність впроваджених; Скорочення купівельної спроможності громадян України через воєнні дії. Негативні наслідки війни. Стрімке зростання вартості енергоносіїв. Неповернення населення після завершення війни. Квотування виробництва як елементу інтеграційного з ЄС процесу. Довготривале падіння інвестиційного рейтингу України.

Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

ПідтримуютьСильні сторони		Можливості
Наявність незадіяних виробничих потужностей великої площі		Реалізація «твердих» проектів завдяки структурним фондам ЄС
Наявність вільних земельних ділянок для розташування нових підприємств		Бюджетна фінансова підтримка та ефективна діяльність міжнародних донорів та грантів для реалізації розвиткових проєктів ТГ
Наявність автомобільного шляхів сполучення (відстань до обласного – 45 км).		Продовження євроінтеграційних процесів
Забезпеченість громади комунальними послугами		Наявність державних програм з розвитку громад.
Кількість злочинів нижча в порівнянні з загальнообласною		Підтримка розвитку кооперативного руху в сільській місцевості на рівні держави та регіону; План відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика»,
Наявність унікальних об’єктів історико-культурної та кулінарної спадщини		Використання потенціалу ВПО та релокованого бізнесу
Наявність мережі освітніх закладів.		Розвиток зеленого туризму
Професійний ліцей зі значною матеріально-технічною базою для підготовки спеціалістів різних професій.	8. Реорганізація мережі закладів освіти
Надання послуг ЦНАПом.
Екологічно чиста місцевість.

Аналіз в секторі Порівняльні переваги

Незадіяні на даний момент промислові площі, мають необхідну інфраструктуру для здійснення виробництва. Наявність розвинутої дорожньої мережі для вантажних перевезень є великою перевагою для потенційних інвесторів. Достатньо велика кількість місцевого населення з досвідом роботи на виробництві є також додатковою перевагою в конкурентній боротьбі за інвестора. Розміщений на території громади професійний ліцей здатний проводити підготовку персоналу під потреби інвестора.

Євроінтеграційні процеси сприятимуть збільшенню довіри інвесторів до України загалом і до місцевих громад зокрема. Тому інвестиційні пропозиції громади необхідно активно пропонувати.

Розміщення громади на території Львівської області, яка потрапляє під дію багатьох програм міжнародної технічної допомоги, особливо транскордонних, дозволить брати участь в набагато більшій кількості конкурсів в порівнянні з громадами центральної України.

Отже, для використання зовнішніх можливостей для розвитку громади необхідно провести фахову підготовку персоналу в підрозділи супроводу інвесторів та проектний відділ та забезпечити розвиток даних інституцій, що сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва.

Сектор «Виклики». Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

Зменшують

Слабкі сторони		Можливості
Економіка громади мало розвинута		Реалізація «твердих» проектів завдяки структурним фондам ЄС
Скорочення робочих місць на підприємствах громади		Бюджетна фінансова підтримка та ефективна діяльність міжнародних донорів та грантів для реалізації розвиткових проєктів у громаді
Недостатній рівень підготовки менеджерів малого і середнього бізнесу;		Продовження євроінтеграційних процесів
Недостатньо сформований ринок консалтингових послуг з питань інвестування, організації діяльності малого і середнього бізнесу;		Наявність державних програм розвитку громад.
Відсутність ефективної промоції інвестиційних об’єктів		Підтримка розвитку кооперативного рухув сільській місцевості на рівні держави та регіону; План відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика»
Відтік трудових ресурсів з сільського господарства, неповернення молодих спеціалістів після закінчення навчальних закладів		Використання потенціалу ВПО та релокованого бізнесу
Мала практика створення кооперативів, не налагоджена практика реалізація залишків сільгосппродукції		Розвиток зеленого туризму
Тіньова зайнятість через незареєстровані домашні виробництва		8. Реорганізація мережі закладів освіти
Низьке використання туристичного потенціалу з використання Перемишлянської громади
Велика кількість малокомплектних шкіл

Аналіз взаємозв’язків у секторі «Виклики»

Економіка громади – аграрного направлена та націлена на реалізацію виготовленої продукції. Швидкий розвиток аграрних технологій призводить до збільшення їх ефективності та скорочення кількості працівників, які їх обслуговують.

Шансами, які можуть послабити дію цих факторів, є отримання міжнародної фінансової та технічної допомоги для диверсифікації місцевої економіки та виникнення процесів економічної міграції.

Активна діяльність місцевої громади спрямована на створення кластеру з переробки сільськогосподарської продукції, підготовці кадрів для сфери туристичних послуг, розвиток Центрів здоров’я та зору. Активна промоційна діяльність інвестиційних можливостей громади здатна зменшити існуючі негативні тенденції. Інтеграція внутрішньо переміщених осіб з іншим поглядом на громаду дає можливість розвивати непритаманні для даної території види бізнесу і таким чином зменшувати соціальну напругу, пов’язану з можливістю втрати традиційних місць праці.

Потенціал розвитку громади також полягає в придатності ґрунтів для вирощування екологічної органічної агропродукції, проте залишається неефективне використання земель громади та тіньова зайнятість населення.

Разом із тим інфраструктурний чинник посилює щоденні виклики: відсутність залізничного сполучення, зношені ділянки доріг, недостатньо розвинені мережі водопостачання (зокрема протипожежного), водовідведення та очищення стічних вод, обмежують мобільність, підвищують операційні ризики і ускладнюють реалізацію інвестиційних шансів.

Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна

ПосилюютьСлабкі сторони		Загрози
Економіка громади аграрного направлена відсутність переробки с-г продукції		1. Зростання залежності громади від трансфертів ДБУ і повне перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів
Скорочення робочих місць на підприємствах громади		2.Згортання реформ або неефективність впроваджених
Недостатній рівень підготовки менеджерів малого і середнього бізнесу		3. Скорочення купівельної спроможності громадян України через воєнні дії
Недостатньо сформований ринок консалтингових послуг з питань інвестування, організації діяльності малого і середнього бізнесу		4. Негативні наслідки війни
Відсутність ефективної промоції інвестиційних об’єктів		5. Стрімке зростання вартості добрив та палива
Відтік трудових ресурсів з сільського господарства, неповернення молодих спеціалістів після закінчення навчальних закладів		6. Неповернення населення після завершення війни
Мала практика створення кооперативів, не налагоджена практика реалізація залишків сільгосппродукції		7. Квотування виробництва, як елементу інтеграційного процесу з ЄС
Тіньова зайнятість через незареєстровані домашні виробництва		8. Довготривале падіння інвестиційного рейтингу України
Низьке використання туристичного потенціалу з використання Перемишлянської громади
Велика кількість малокомплектних шкіл

Аналіз в секторі Ризики

Як найбільші загрози розвитку Перемишлянської громади можна відзначити погіршення інвестиційного клімату в Україні, посилене війною, що заблокує прихід інвесторів у громаду, перекладання повноважень від держави на громади без фінансової компенсації, що катастрофічно скоротить бюджет розвитку, який на сьогодні є достатньо малим і відповідно не дозволить реалізувати проекти розвитку інфраструктури і благоустрою; посилення конкуренції між громадами, що ускладнить залучення ресурсів з ДФРР, діяльність якого призупинена на час війни та ймовірно перетік кваліфікованих кадрів до сусідніх громад конкурентів та країн, що надають підтримку біженцям з України.

Виїзд з громади молоді підсилить тенденцію скорочення населення, а стрімке зростання тарифів на енергоносії поглибить тіньову економіку громади та скоротить надходження до бюджету.

З огляду на це потрібно посилювати компетенції працівників органу місцевого самоврядування до залучення додаткових джерел фінансування проектів на території громади.

Активна інтеграція внутрішньо переміщених осіб зменшить негативний вплив від міграції місцевого населення за межі громади.

Розділ 3. Сценарії розвитку територіальної громади

Інерційний сценарій.

Події розвиваються за інерцією, геополітична, макроекономічна ситуація та інвестиційний клімат в країні, в якій продовжуються активні бойові дії, не сприяють регіональному і місцевому розвитку. Громада сповільнює розвиток в усіх сферах: економічній, культурно-соціальній. Кредитні ресурси для пожвавлення бізнесу недоступні. Енергоефективність комунальної сфери та бізнесу надзвичайно низька. Внутрішньо переміщені особи працездатного віку, які залишились в громаді, в більшості безробітні. Частина мешканців, які виїхали за кордон під впливом війни, не повертаються.

Базові припущення (критичні параметри системи та значення, яких вони набуватимуть)

Національний і регіональний рівень:

1. Війна на Сході та Півдні України триває, ситуація розвивається до затяжного конфлікту. Видатки на безпеку країни в пріоритеті і займають значну частину бюджету.
2. Євроінтеграційні процеси після надання статусу кандидата в члени Євросоюзу продовжуються мляво. «Економічний безвіз» не працює у повній мірі.
3. Інвестиційний клімат в Україні через активні бойові дії негативний.
4. Падіння національного ВВП значне.
5. Частка тіньової економіки збільшується ще на 10% до 2027 р.
6. Курс гривні продовжує знижуватись.
7. Пандемії продовжується і має найбільший вплив в місцях масового поселення ВПО та військових.
8. Держава не має фінансової спроможності на підтримання порівняно низької ціни на енергоресурси.
9. Державна регіональна політика не має ресурсу на її впровадження. ДФРР не працює через відсутність коштів.
10. Дефіцит бюджету стрімко зростає, тарифи на базові комунальні послуги зростають.
11. Регіон реалізує Стратегію розвитку Львівської області до 2027 р. на рівні 20%.
12. Програми транскордонного співробітництва переходять на фінансування, в основному, діяльності європейських партнерів. На частку України припадає не більше 30% від загального фінансування.
13. Щороку більше загальнодержавних завдань перекладається на місцевий рівень без відповідного фінансового забезпечення.

Місцевий рівень

1. Економіка громади розвивається слабо.
2. Населення громади скорочується в зв’язку з масовою втратою роботи та еміграцією.
3. Значно скорочується кількість штатних працівників.
4. ВПО не інтегровані в громаду.
5. Залишаються непомірно високими витрати бюджету на утримання соціальної та лікувально-оздоровчої інфраструктури, що не дозволяє інвестувати достатні кошти у розвиткові проекти та покращувати екологічну ситуацію.
6. Сільські території громади потрохи занепадають.

Що відбувається.

Населення громади скорочується. Відзначається його старіння, а також суттєве скорочення працездатного населення. Бюджет розвитку громади не зростає, ресурсів для інвестицій в критичну інфраструктуру. Робочі місця на територіях не створюються, міграційні процеси посилюються. Громада зберігає беззмінну структуру економіки, пов’язану з виробництвом сільськогосподарської продукції.

Громада недостатньо активна у залученні зовнішніх ресурсів, зокрема, ДФРР. Як результат – в громаді скорочуються доходи домогосподарств, погіршується інфраструктура, знижується якість життя.

Сценарій сталого розвитку.

Макроекономічна ситуація вирівнюється, країна продовжує впроваджувати реформи та поглиблювати євроінтеграцію. В країну після Перемоги починають повертатися інвестори. Виробництво та аграрний сектор в громаді ефективно функціонують, розвиваються. Громада впроваджує Стратегію розвитку. Внутрішньо переміщені особи, що залишились на постійне проживання в громаді, активно розвивають власний бізнес, працевлаштовуються на місцеві підприємства та долучають власний досвід для розвитку своєї нової громади.

Базові припущення (критичні параметри системи та значення, яких вони набуватимуть)

Національний і регіональний рівень:

1. Євроінтеграційні процеси розвиваються за планом. Україна завершує базові інституційні реформи: земельну, судову, реформу СБУ. Отримує доступ до структурних фондів ЄС.
2. Інвестиційний клімат в Україні після завершення війни вирівнюється: внаслідок успішних реформ відновлюється довіра інвесторів, спостерігається повернення інвестицій.
3. Зростання національного ВВП після значного падіння в 2022р незначне
4. Частка тіньової економіки поступово скорочується до рівня 35%
5. Курс гривні після падіння внаслідок війни стабілізується завдяки зростанню економіки та фінансової підтримки країн-партнерів антиросійської коаліції.
6. Енергетичні санкції на росію призводять до пришвидшеної енергомодернізації України.
7. Пандемія Covid-19 поступово йде на спад, відкриваються кордони, туристична індустрія України стрімко розвивається через величезне зацікавлення іноземців країною, що виграла війну.
8. Державна регіональна політика синхронізується з ЄС, обсяги ДФРР зростають до 3% у 2026 р.
9. Дефіцит бюджету скорочується, тарифи на базові комунальні послуги стабілізуються на вищому рівні
10. Регіон реалізує оновлену Стратегію розвитку Львівської області до 2027 р. на рівні 40%.

Місцевий рівень:

1. Громада активно впроваджує Стратегію розвитку.
2. Громада здійснює активну інвестиційну політику, формуючи портфель інвестиційних пропозицій та просуваючи їх на інвестиційні ринки.
3. Структура економіки змінюється в бік багатопрофільної
4. Бюджет громади збалансований та має достатньо великий відсоток бюджету розвитку.
5. Громада активно залучає фінансування з міжнародної технічної допомоги на реалізацію завдань стратегії.
6. В громаді активно розвиваються нові бізнеси пов’язані з туризмом, а також сільським туризмом.
7. Населені пункти громади інтегровані в суспільне та економічне життя.
8. Розроблений та впроваджується спільний план просторового розвитку громади. Він узгоджений з сусідніми громадами.
9. Зменшено витрати на обслуговування території та збільшено інвестиційну привабливість через впровадження проектів міжмуніципального партнерства.
10. Громада активно промує центр відновлювального лікування, центр зору.

Що відбувається

Громада активно залучає зовнішній ресурс, зокрема ДФРР, обласний бюджет та міжнародну технічну допомогу. Економіка громади поступово диверсифікується, зберігаючи як базову енергетичну сферу. В громаду заходять стратегічні інвестори, відкриваючи нові підприємства. Мале підприємництво поступово переходить у сферу виробництва, формуючи кластери навколо стратегічних інвесторів. Внутрішньо переміщені особи та релокований бізнес інтегровані в громаду. Зростання доходів бюджету, зокрема, бюджету розвитку, дозволяє розвивати критичну інфраструктуру, в т.ч. в сільських населених пунктах громади.

Громада підвищує свою привабливість як місце ведення бізнесу, проживання та відпочинку.

Розділ 4. Стратегічне бачення розвитку територіальної громади

Стратегічне бачення розвитку Перемишлянської громади напрацьовано на засіданні робочої групи 5 серпня 2024 р. та доопрацьовано на засіданні 18 серпня 2024 р.

Перемишлянська міська територіальна громада-2029:

Перемишлянська громада – край розвитку туризму, сільськогосподарського виробництва та вирощування еко продукції.

Розділ 5. Стратегічні, оперативні цілі та завдання розвитку територіальної громади

Стратегічні цілі розвитку громади напрацьовані на засіданні робочої групи 5 серпня 2025р

У результаті аналізу взаємозв’язків факторів через матрицю SWOT/TOWS були визначені стратегічні пріоритети розвитку Перемишлянської громади до 2030 р, а саме:

• Розвинута, конкурентоздатна економіка та інвестиції;
• Висока якість життя, комфортні умови та добробут.

Під час другого засідання Робочої групи 18 серпня 2025 р. ці стратегічні пріоритети (стратегічні цілі) були розвинуті в операційні цілі та завдання.

Таким чином, отримана структура цілей складається з 2 стратегічних цілей, 10 операційних цілей та 23 завдань.

Структура цілей Стратегії

Оперативні цілі	Завдання
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. БЕЗПЕКА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРОМАДИ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ
1.1. Підтримка обороноздатності  держави та сектору безпеки	1.1.1. Покращення матеріально-технічного та технологічного  забезпечення Сил оборони
	1.1.2. Підготовка громадян до національного спротиву
	1.1.3. Посилення безпеки на вулицях, дорогах, водних об’єктах, у  громадських місцях та інформаційному просторі, а також кібербезпеки
	1.1.4. Посилення системи цивільного захисту та територіальної  оборони області
1.2. Розвиток невідкладної первинної та  вторинної медицини	1.2.1. Вдосконалення системи медичної допомоги
	1.2.2. Розвиток спроможної мережі закладів охорони здоров’я
	1.2.3. Покращення якості надання медичної допомоги
1.3. Реабілітація, оздоровлення, фізичне  та духовне відновлення	1.3.1. Підвищення спроможності надання реабілітаційних послуг та їх  якості
	1.3.2. Охорона психічного здоров’я населення
	1.3.3. Розвиток фізичної культури та спорту серед населення
	1.3.4. Використання санаторно-курортного та природно-рекреаційного  потенціалу громади для фізичного та духовного відновлення  громадян України
	1.3.5. Збереження та промоція історико-культурної спадщини (в т.ч.  нематеріальної)
1.4. Розвиток освітнього та духовного  потенціалу громади	1.4.1. Підвищення якості освітніх послуг
	1.4.2. Національно-патріотичне виховання, створення умов для  успішної самореалізації та залучення молоді до суспільно-політичного  життя держави та євроінтеграційного процесу
	1.4.3. Розвиток культурного простору, налагодження культурної  дипломатії та зв’язків громади із міжнародною спільнотою
	1.4.4. Збереження та популяризація національної пам’яті,  меморіалізація російсько-української війни
1.5. Інклюзивне суспільство	1.5.1. Створення безбар'єрного середовища у всіх сферах  життєдіяльності мешканців
	1.5.2. Підвищення доступності публічних послуг та інформатизація  публічного управління
	1.5.3. Підвищення інституційної спроможності системи соціального  захисту населення в умовах війни і повоєнної відбудови
	1.5.4. Забезпечення соціального захисту дітей
	1.5.5. Забезпечення гендерної рівності та попередження негативних  соціальних явищ
	1.5.6. Підтримка захисників та захисниць та осіб постраждалих від  війни
	1.5.7. Забезпечення житлом військовослужбовців, ветеранів, ВПО,  молоді, а також мешканців громади, які потребують  покращення житлових умов
Стратегічна ціль 2. ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГРОМАДИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
2.1. Розвиток смарт-спеціалізації регіону	2.1.1. Стимулювання інноваційних видів економічної діяльності з високою доданою вартістю
	2.1.2. Розвиток біоекономіки, підвищення інноваційності та  рентабельності сільського господарства
	2.1.3. Підтримка креативних індустрій, виробників крафтової та  локальної продукції
	2.1.4. Сприяння науково-технологічному розвитку
2.2. Розвиток підприємництва та  інвестиційної привабливості громади	2.2.1. Створення умов для підвищення ефективності виробництва,  здешевлення фінансових ресурсів та започаткування бізнесу
	2.2.2. Підтримка підприємницької ініціативи ветеранів
	2.2.3. Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу
	2.2.4. Підвищення інвестиційної привабливості громади та її  промоції
2.3. Модернізація дорожньо-транспортної, логістичної,  виробничої, цифрової та критичної  інфраструктури	2.3.1. Сприяння розвитку логістичної та виробничої інфраструктури  регіону
	2.3.2. Поліпшення стану дорожньої мережі, транспортного сполучення  населених пунктів та цифрової інфраструктури
	2.3.3. Захист та модернізація критичної інфраструктури
2.4. Підготовка кадрів у відповідності до  актуальних потреб ринку праці	2.4.1. Оновлення технічної та технологічної бази закладів професійно-технічної освіти
	2.4.2. Перекваліфікація ветеранів, внутрішньо переміщених осіб.
	2.4.3. Залучення бізнесу до системи підготовки кадрів та  запровадження сучасних профорієнтаційних інструментів
2.5. Комплексне просторове планування  та ефективне управління територіями	2.5.1. Активізація виготовлення містобудівної документації
	2.5.2. Сприяння взаємодії територіальних громад в контексті розвитку  територій відповідних функціональних типів
	2.5.3. Покращення якості управління розвитком громади
Стратегічна ціль 3. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД
3.1. Енергетична безпека та самодостатність громади	3.1.1. Оптимізація паливно-енергетичного балансу громади
	3.1.2. Підвищення енергоефективності в комунальному секторі та  домогосподарствах
	3.1.3. Формування системи енергоменеджменту
	3.1.4. Збільшення використання розподіленої генерації та розвиток  відновлюваної енергетики
3.2. Запобігання забрудненню водних  ресурсів та атмосферного повітря	3.2.1. Покращення житлово-комунальної інфраструктури громади
	3.2.2. Зменшення шкідливої дії вод від підтоплення і затоплення  територій
	3.2.3. Зменшення забруднення повітряного басейну та запобігання  змінам клімату
	Розвиток системи екологічного моніторингу
3.3. Налагодження системи поводження з  відходами та формування екологічної  свідомості населення	3.3.1. Формування ефективної системи управління відходами
	3.3.2. Зменшення обсягів утворених відходів, у тому числі небезпечних
	3.3.3. Створення умов для діяльності станцій перевантаження відходів
	3.3.4. Впровадження переробки відходів, в тому числі  сільськогосподарського виробництва
	3.3.5. Виховання екологічно свідомого суспільства
3.4. Збереження біорізноманіття та  розвиток природоохоронних територій	3.4.1. Збереження цінних природних територій та розширення об’єктів  природно-заповідного фонду
	3.4.2. Відновлення лісів та підвищення їх багатофункціональної ролі

Розділ 6. Проведення моніторингу, оцінювання реалізації Стратегії та управління ризиками

Реалізація завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними відділами Перемишлянської міської ради за участі представників громадських організацій та бізнесу, що ставить перед керівництвом громади питання раціонального управління цим доволі складним процесом.

Система управління Стратегією має два рівні: політичний та технічний.

Політичний рівень забезпечує особисто міський голова, Виконавчий комітет міської ради. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти Комітету з управління впровадженням Стратегії, пропозиції щодо внесення змін та оновлення. Міська рада приймає рішення щодо внесення змін до Стратегії на підставі пропозицій міського голови.

Технічний рівень управління і моніторингу виконує Комітет з управління впровадженням Стратегії, який:

• забезпечує виконання завдань Стратегії згідно із затвердженим планом;
• здійснює моніторинг соціально-економічного стану громади за визначеними показниками;
• аналізує співвідношення основних соціально-економічних показників громади та зовнішнього середовища (області, країни, світу тощо);
• вивчає основні політичні, економічні, фінансові, соціальні, наукові, технологічні тенденції, визначає їх впливи на громаду;
• формує пропозиції стратегічних сценаріїв у нових політичних, соціально-економічних умовах зовнішнього середовища;
• аналізує соціально-економічні тенденції найближчих конкурентів у порівнянні з показниками громади, аналізує загрози, які надходять від конкурентів;
• формує пропозиції змін до цілей і завдань, які необхідно вносити до Стратегії, як відповідь на виявлені нові загрози й можливості.

Управління процесом реалізації Стратегії розвитку Перемишлянської територіальної громади проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій. Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану здійснюється міською радою, виконавчим комітетом та відповідними структурними підрозділами міської ради.

Для координації дій розпорядженням міського голови створюється постійно діючий Комітет з управління впровадженням Стратегії (далі – КУВ). До складу КУВ входять відповідальні за виконання завдань Стратегії. Очолює КУВ міський голова. Повний склад КУВ та персональна відповідальність за реалізацію завдань Стратегії визначається розпорядженням міського голови. КУВ збирається не рідше одного разу на півріччя та виконує наступні функції:

• організовує взаємодію підрозділів міської ради, старостинських округів громади, органів державної влади, підприємств та установ в процесі реалізації Стратегії, загально регіональних програм та проєктів;
• здійснює підготовку щорічних звітів про стан реалізації Стратегії, надає їх міському голові та презентує їх на останньому в році засіданні Виконавчого комітету міської ради. Повний текст звіту підлягає обов’язковому розміщенню в мережі Інтернет;
• здійснює підготовку піврічних звітів про стан реалізації Стратегії та надає їх міському голові.
  Пропозиції щодо зміни основного тексту Стратегії формуються відділом економічного розвитку, проєктно - інвестиційної діяльності та транскордонної співпраці міської ради, обговорюються на чергових та позачергових нарадах КУВ і виносяться на розгляд сесії Перемишлянської міської ради один раз на рік (за необхідності - двічі на рік).
  МОНІТОРИНГ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ
  Головний сенс моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних функцій – спостереження (відстеження) та попередження. Відстеження проводиться для виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату, а спостереження – для попередження небажаних наслідків.
  Моніторинг Стратегії розвитку Перемишлянської громади включає три рівні:
  1. моніторинг зовнішнього середовища розвитку громади. Базується на аналізі основних показників, що характеризують ситуацію в державі в цілому та Львівській області, які є стратегічно важливими для громади. Підсумки підводяться один раз на рік як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту;
  2. моніторинг процесу реалізації Стратегії відповідно до визначених показників. Звіт про виконання цієї частини моніторингу готується щорічно, як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту;
  3. моніторинг виконання проєктів місцевого розвитку, що складають План реалізації Стратегії. Оцінюється стан виконання кожного проєкту та ступінь досягнення результатів, передбачених технічним завданням на проєкту. Що півроку (10 березня і 10 вересня) відділ Виконавчого комітету міської ради направляє відповідальним за моніторинг виконання Стратегії нагадування про необхідність надати піврічний моніторинговий звіт, а до 15 числа зазначених місяців повинні одержати моніторингові звіти.

На підставі результатів моніторингу один раз на рік відділ Виконавчого комітету міської ради виносить на чергове засідання Комітету з управління впровадженням Стратегії проміжний аналіз фінансових потреб, зведений за всіма стратегічними цілями. Затверджений Комітетом з управління впровадженням Стратегії аналіз фінансових потреб надається фінансовому відділу Перемишлянської міської ради для врахування під час розробки проєкту бюджету на наступний рік.

УЗГОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ СТРАТЕГІЇ З ІНШИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ ТЕРИТОРІЇ

Опрацювання Стратегії розвитку Перемишлянської територіальної громади до 2030 року базувалося на попередніх стратегіях та дослідженнях, що дало можливість зробити оцінку базового стану розвитку території та розробляти документ в узгодженні з іншими стратегічними документами регіону і громади.

Документи, що використовувались:

• Стратегія розвитку Львівської області на період 2021-2027 років 
• План заходів з реалізації у 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років (у новій редакції)
• План заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років (ПРОЄКТ)
• Фінансовий план з реалізації у 2021–2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років 
• Програма економічного і соціального розвитку Перемишлянської міської ради   на 2022-2025 роки.

Секретар міської ради Надія ТУРЧИНЯК

---

Додаток №1

до рішення XLVII сесії VIII скликання

Перемишлянської міської ради

від ____________ 2025 року № 

Звіт про результати моніторингу виконання

Стратегія розвитку Перемишлянської громади

до 2030 року

Стратегічна ціль	Операційні цілі	Завдання	Одиниця вимірю-вання бали від 1 (мін) до 5 (макс)	Базове значення 2025	Проміжне значення ______ р.	ФАКТ 2030	Джерело даних
БЕЗПЕКА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРОМАДИ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ	1.1 Підтримка обороноздатності   держави та сектору безпеки	Покращення матеріально-технічного та технологічного  забезпечення Сил оборони
		Підготовка громадян до національного спротиву
		Посилення безпеки на вулицях, дорогах, водних об’єктах, у  громадських місцях та інформаційному просторі, а також кібербезпеки
	1.2. Розвиток невідкладної перинної та  вторинної медицини	Якість надання медичних послуг
		Ремонт будівель закладів охорони здоров’я Перемишлянської громади
		Покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я
		Розвиток сфери надання додаткових медичних послуг
	1.3. Реабілітація, оздоровлення, фізичне  та духовне відновлення	Кількість проведених масових заходів
		Оновлення культурного простору Перемишлянської громади
		Покращення інфраструктури закладів культури Перемишлянської громади
		Кількість проведених заходів
		Кількість закладів фізичної культури та спорту з оновленою інфраструктурою (за рік)
	1.4. Розвиток освітнього та духовного  потенціалу громади	Кількість учнів
		Кількість випускників 11-х (12-х) класів
		Середня наповнюваність класів
		Кількість учасників дошкільної освіти
		Кількість закладів освіти з оновленою інфраструктурою (за рік)
		Кількість шкільних автобусів
	1.5. Інклюзивне суспільство	Створення безбар'єрного середовища
2. ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГРОМАДИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ	2.1. Розвиток смарт-спеціалізації регіону	Стимулювання інноваційних видів економічної діяльності з високою доданою вартістю
		Підтримка креативних індустрій, виробників крафтової та  локальної продукції
	2.2. Розвиток підприємництва та  інвестиційної привабливості громади	Формування позитивного інвестиційного іміджу громади
		Розбудова інфраструктури підтримки бізнесу
		Кількість функціонуючих в громаді фізичних осіб – підприємців
		Обсяг надходжень до бюджету від продажу та оренди комунального майна і землі
		Темп зростання власних доходів місцевого бюджету (у % до попереднього року)
	2.3. Модернізація дорожньо-транспортної, логістичної,  виробничої, цифрової та критичної  інфраструктури	Протяжність відремонтованих комунальних доріг
		Протяжність відремонтованих доріг загального користування
	2.5. Комплексне просторове планування  та ефективне управління територіями	Створення комплексного плану просторового розвитку Перемишлянської громади
		Видано містобудівних умов та обмежень
		Нормативно грошова оцінка земель
3. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД	3.1. Енергетична безпека та самодостатність громади	Протяжність відремонтованої/модернізованої мережі водопостачання
		Протяжність відремонтованої/модернізованої мережі водовідведення
		Протяжність відремонтованої/модернізованої системи вуличного освітлення
		Протяжність відремонтованої/модернізованої мережі теплопостачання
	3.3. Налагодження системи поводження з  відходами та формування екологічної  свідомості населення	Кількість укладених договорів на вивезення ТПВ
		Охоплено населених пунктів громади вивезення ТПВ
		Благоустрій та озеленення територій населених пунктів Перемишлянської громади

Секретар міської ради Надія ТУРЧИНЯК

---

1. ^ Історія міста https://rada-peremyshlyany.gov.ua/index.php?id=10